| ПРОВІДНИКИ КАНАДСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ ПРОДОВЖУЮТЬ
ВИСЛОВЛЮВАТИ ЗАНЕПОКОЄННЯ МУЗЕЄМ ЛЮДСЬКИХ ПРАВ
20 грудня 2010 р.,Торонто – під час кількагодинного засідання, що відбулося у суботу, 18 грудня, представники української громади і заступник голови Канадської Етнокультурної Ради зустрілися з головним виконавчим урядовцем Канадського Музею Людських Прав паном Стюартом Мурреєм, пані Вікторією Дікенсон, головним урядовцем в галузі науки, а також іншими працівниками музею для обговорення полеміки, викликаної змістом Звіту Дорадчого Комітету музею, заснованого на кошти платників податків.
“Представники нашої громади повідомили пана Муррея, що звіт Дорадчого Комітету Змісту був неприйнятний, і що в ньому знайдено ряд серйозних пропусків, упущень та помилок,” – заявив Павло Ґрод, голова Конґресу Українців Канади. ”Ми також висловили занепокоєння теперішнім керівництвом Канадського Музею Людських Прав.”
Пан Муррей відповів, що зміст музейних експонатів ще остаточно не визначений. Це ж саме було підтверджено пані Анжелою Кассі, комунікативним директором музею. Якщо великий голод в совєцькій Україні 1932-33 рр., відомий як Голодомор, і перші канадські операції по інтернуванню 1914-20 рр. й будуть включені до музейних експонатів, нікотра з цих виставок не матиме свого приміщення як це є у випадку Голокосту та справ корінного населення (аборигенів).
Представники канадсько-української громади пояснили, що надають перевагу включним, тематичним галереям, які будуть висвітлювати питання геноциду, операцій по інтернуванню та сюжетів, що стосуються канадських людських прав, наголошуючи на важливості не підносити страждання окремих громад над іншими.
“Українській громаді було приємно дізнатись, що Дорадчий Комітет Змісту ще не визначився з кінцевим змістом експонатів,” – сказав Павло Ґрод. “Наша позиція така, що у музеї не повинно бути ніякої постійної галереї, присвяченої громадському досвіду будь-якої національності. Ми хочемо мати тематичні презентації, які спонукатимуть відвідувачів отримувати уроки шляхом ознайомлення з багатьма прикладами геноциду і злочинів, що трапилися в історії людства.”
Сторони-учасники домовились про наступне засідання у Вінніпезі у січні 2011 р.
Виступаючи від імені Канадсько-Української Спілки Людських Прав д-р Любомир Луцюк заявив: “Музейний Акт передбачає незалежність Канадського Музею Людських Прав, але не підтримує розповсюдження схильності. Педагогічна цінність цього, оплаченого податковими коштами музею, підвищиться, якщо, наприклад, відвідувачі зможуть порівняти досвіди українців та інших жертв перших канадських операцій по інтернуванню з досвідами японських, італійських та німецьких канадців, уражених Актом Військових Заходів під час Другої Світової війни і Квебекуа у 1970 р.”
Канадська Етнокультурна Рада, представлена пані Діаною Драґасєвіч, видала заяву, в якій підкреслила важливість включення в Канадський Музей Людських Прав галереї, присвяченої першим канадським операціям по інтернуванню і потреби трактування порушення громадських свобод та людських прав у Канаді.
Учасниками засідання були:
Анжела Кессі, Канадський Музей Людських Прав
Олександра Хитчій, Конґрес Українців Канади, заступник президента
д-р Клінт Карл, Канадський Музей Людських Прав
д-р Вікторія Дікенсон, Канадський Музей Людських Прав
Діана Драґасєвіч, Канадська Етнокультурна Рада
Павло Ґрод, Конґрес Українців Канади, президент
д-р Ронда Гінтер, Канадський Музей Людських Прав
Андрій Гладишевський, Фундація ім. Т. Шевченка
д-р Любомир Луцюк, Канадсько-Українська Спілка Людських Прав, керівник з дослідницької роботи
Стюарт Муррей, Канадський Музей Людських Прав
Тарас Соколик, Громада
Тарас Залуцький, Конґрес Українців Канади
КУК мeдія контакт
Дарла Пеннер
Тел. (204) 942-4627
dpenner@ucc.ca
www.ucc.ca |