Canadian Institute of Ukrainian Studies
Канадський інститут українських студій
430 Pembina Hall, University of Alberta www.cius.ca Tel: (780) 492-2972
Edmonton, Alberta, Canada T6G T6G 2H8 cius@ualberta.ca Fax: (780) 492-4967
News Release
Contact: Mykola Soroka FOR IMMEDIATE RELEASE
Tel: (780) 492-6847
E-mail: msoroka@ualberta.ca
Famine lecturer invokes human element
28 November 2012 — Alexander Motyl, professor of political science at Rutgers University, delivered the Annual Ukrainian Famine Lecture at the University of Toronto on 9 November. His address, titled “The Holodomor and History: Bringing Ukrainians Back In,” was particularly notable for its call to add a human dimension to the study of the Holodomor and of Ukrainian history overall.
Professor Motyl began by stating that he had gained a considerably broader appreciation of the Ukrainian Famine of 1932–33 as a result of editing a sourcebook on the topic, The Holodomor Reader (CIUS Press, 2012), with Dr. Bohdan Klid of the University of Alberta. The two scholars, in fact, came upon the idea for such a publication separately in the wake of the 75th anniversary of the Holodomor in 2007–8.
As a result of working on this tome, several things became evident to him. The first was that debate on the question of “whether the Holodomor was or was not genocide is over—at least in the West.” He noted the seismic shift in knowledge and opinion about the Famine since the 1950s, when any discussion of the matter was virtually the exclusive domain of survivors, refugees, and émigrés. Today, “no serious scholar or political figure…disputes that millions of Ukrainians starved to death in 1932–33.” And, as “the empirical evidence for regarding the Holodomor as genocide is overwhelming,” it is only a matter of time before rational people who are neutral on the issue are persuaded.
The second matter that became clear to the speaker was that the debate regarding the precise number of Famine victims is best left to “the experts.” He noted that a figure of at least 4 million seems to have been established with reasonable certainty. But that is not the main point once one understands that the Holodomor was genocide, with a “kill rate” of up to 25,000 people per day at its height. He also dealt briefly with some of the vagaries regarding Famine figures over the years, in particular a tendency by Sovietologists or revisionist historians to underestimate the number of victims.
Issue number three concerned the need to humanize the Holodomor.
Professor Motyl noted that as he was working on The Holodomor Reader, “the materials that impressed me most were not the scholarly articles and diplomatic documents but the survivor testimonies and literary accounts.… They gave life to the dead. They enabled me to feel for them.…” He went on to note that it is such first-hand accounts, rather than “abstractions and numbers,” that can “give a voice” and presence to the victims of the Famine.
This provided a lead-in to the speaker’s fourth point, namely, a call to humanize Ukrainian history in general. He started with the “radical suggestion” that “Ukrainians are human beings and that their history should be treated as the history of human beings,” and then dealt with two particular issues.
The first related to the scholarship of contemporary “neo-Soviet historians.” The speaker strongly voiced his opinion that their work is unacceptable and offensive because it “reduce[s] Ukrainians from complex persons to one-dimensional stereotypes with no conscience, no feeling, no brains, and no voice.” Such a simplistic approach feeds in part off the treatment of Ukrainians as “the savage ‘other’” in mutually reinforcing Polish, Jewish, and Russian discourses. Ukrainian attempts to provide an alternative to this have only been recent and not strongly presented, which is understandable in light of the fact that Ukrainians historically have lacked a state and a political elite, not to mention a literate urban class.
The speaker then went on to show how Ukrainian history can be enriched by adding the human element, using his parents’ memoirs (which he had recently edited, annotated, and informally self-published) as a case study. Focusing in particular on some “remarkable individuals,” he noted that such memoirs “give life to them in ways that more dispassionate studies cannot.” He added that “we need thousands more such voices” and called upon the descendants of Holodomor survivors and those who had lived through the Second World War or totalitarianism to gather a record of their parents’ or grandparents’
experience.
Professor Motyl concluded that people can contribute to the humanization of Ukrainian history by recognizing that “the Holodomor was not an abstraction that affected some imagined category called a nation or a peasantry. Millions of human beings were exterminated.” To this he added that “we should…insist that they have a voice.”
The Famine Lecture was sponsored by the Canadian Foundation for Ukrainian Studies, the Canadian Institute of Ukrainian Studies, the Centre for European, Russian, and Eurasian Studies at the University of Toronto, the Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine, and the Toronto Branch of the Ukrainian Canadian Congress. The event has been held regularly since 1998.
Photo: Professor Alexander Motyl delivering the Annual Ukrainian Famine Lecture.
——————————
Повідомлення для преси
Особа для зв’язку: Микола Сорока ДЛЯ НЕГАЙНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Телефон: (780) 492-6847
E-адреса: msoroka@ualberta.ca
Людський вимір Голодомору
28 листопада 2012—9 листопада в Торонтському університеті професор політології Ратґерського університету Олександер Мотиль виголосив щорічну доповідь на тему Голодомору в Україні. У своїй доповіді, «Голодомор та історія: повернення українців», він наголосив на важливості людського виміру у дослідженні як Голодомору, так і української історії в цілому.
Проф. Мотиль на початку зізнався, що значно ширше бачення Голодомору
1932–33 рр. з’явилося в нього під час редакторської роботи над «The Holodomor Reader» (Хрестоматія з Голодомору, Видавництво КІУСу, 2012) разом із д-ром Богданом Клідом з Альбертського університету. В обох науковців ідея видання такого збірника зародилася окремо, після відзначення 75-ї річниці Голодомору в 2007–8 рр.
Під час роботи над збірником кілька речей постали очевидними для доповідача. По-перше, питання, «чи був Голодомор геноцидом, чи ні вже з’ясоване — принаймні на Заході». Він указав на кардинальні зрушення щодо поінформованости про Голодомор з 1950-х рр., коли будь-які дискусії на цю тему відбувалися по суті лише в середовищі постраждалих, біженців та еміґрантів. Сьогодні ж «жоден із серйозних науковців чи політиків … не ставить під сумнів загибель у 1932–33 рр. мільйонів українців». І оскільки «емпіричних даних про Голодомор як геноцид предостатньо», то лиш питання часу, щоб у цьому переконалися ті, хто нейтрально ставився до цього питання.
По-друге, очевидним стало те, що визначення точної кількости жертв Голодомору краще лишити фахівцям. Він зазначив, що кількість у чотири мільйони вже вважається логічно доведеною. Але це не головне, коли йдеться про розуміння Голодомору як геноциду з «нормою винищення» до
25,000 осіб щоденно. Говорячи про складнощі з кількісною динамікою визначення жертв Голодомору, доповідач, зокрема, вказав на схильність радянологів та істориків-ревізіоністів недооцінювати їхню кількість.
По-третє, існує потреба гуманізувати Голодомор. Працюючи над «The Holodomor Reader», зазначив проф. Мотиль, «мене найбільше вразили не наукові статті чи дипломатичні документи, а свідчення очевидців та літературні тексти … Вони оживили мертвих. Вони дозволили мені співпереживати разом з ними …». Саме такі свідчення, а не «абстракції і цифри», можуть «дати голос» і присутність жертвам Голодомору.
Зрештою, доповідач закликав гуманізувати українську історію в цілому.
Він розпочав із «радикальної пропозиції», що «українці — людські істоти і що їхня історія повинна розглядатися як історія людських істот», і потім перейшов до двох конкретних питань.
Перше стосується науки сучасних «неорадянських істориків». Доповідач чітко висловив свою думку, що їхні праці є неприйнятними і образливими, бо вони «перетворюють українців на одновимірних стереотипів без свідомости, почуттів, розуму і голосу». Такий спрощений підхід частково підсилює трактування українців як «нецивілізованого іншого» у взаємопов’язаних польському, єврейському й російському дискурсах. Українські спроби подати альтернативу були досить кволі і з’явилися досить недавно, адже історично українцям бракувало держави і політичної еліти, не кажучи вже про освічену міську верству.
На думку доповідача, українській історії необхідно додати людського виміру. Як зразок проф. Мотиль навів приклад спогадів своїх батьків, які він нещодавно підготував до друку і власноруч видав. Розповідаючи про «видатні постаті», він, зокрема, зауважив, що такі мемуари «надають їм життя, якого більш наукові студії дати не можуть». «Ми потребуємо тисячі таких голосів», — додав промовець, закликавши нащадків постраждалих від Голодомору і тих, які пережили Другу світову війну й тоталітаризм, долучити до цього голосу й досвід своїх батьків і дідів.
У висновку проф. Мотиль наголосив на важливості сприяння гуманізації української історії, стверджуючи, що «Голодомор не був абстракцією, що заторкнула лише окремі уявлені категорії, як-от націю чи селянство.
Мільйони людських істот були замордовані … Ми повинні відстоювати їхнє право бути почутими».
Лекція про Голодомор була спонсорована Канадською фундацією українських студій, Канадським інститутом українських студій, Центром европейських, російських і евразійських студій, Програмою вивчення України ім. Петра Яцика та торонтським відділом Конґресу українців Канади.
Фото: Професор Олександер Мотиль виголошує щорічну доповідь про Голодомор.
——————————
Canadian Institute of Ukrainian Studies
Канадський інститут українських студій
430 Pembina Hall, University of Alberta www.cius.ca Tel: (780) 492-2972
Edmonton, Alberta, Canada T6G T6G 2H8 cius@ualberta.ca Fax: (780) 492-4967
News Release
Contact: Mykola Soroka FOR IMMEDIATE RELEASE
Tel: (780) 492-6847
E-mail: msoroka@ualberta.ca
The Holodomor Reader:
A Sourcebook on the Famine of 1932–1933 in Ukraine
28 November 2012 — In commemoration of the eightieth anniversary of the famine-genocide of 1932–33 in Ukraine, CIUS Press has published The Holodomor Reader, the first comprehensive English-language sourcebook on this tragedy of the Ukrainian people. The Reader is an indispensable text for those who teach, study, or simply seek to better understand the Soviet Union, Stalinism, Ukraine, and genocide.
Compiled, edited, and with an introduction by Bohdan Klid and Alexander J. Motyl, The Holodomor Reader offers a comprehensive array of materials on the Holodomor, many of which have been translated especially for this publication. The materials are grouped in six
sections: scholarship; legal assessments, findings, and resolutions; eyewitness accounts and memoirs; survivor testimonies, memoirs, diaries, and letters; documents; and works of literature. Each section is prefaced with introductory remarks describing the contents. The book also contains a bibliographic note and a map showing the intensity of the famine by region.
Materials for the Reader were selected with three key aims in mind.
The first was to offer a broad picture of the Holodomor by presenting a large number and variety of sources and writings. The second aim was to introduce readers to the context and consequences of this genocide and to illustrate the many different ways in which it was perceived and treated by the international community, as well as by Ukrainian communities outside Soviet Ukraine. The third aim was to highlight the national characteristics and consequences of the famine and its relation to nationalism and the nationality question in the Soviet Union. The book’s focus on this third aspect of the Holodomor, largely ignored in Western scholarship, reveals more clearly its genocidal nature.
The new book was published with the support of the estate of Edward Brodacky of London, England, and the newly created Holodomor Research and Education Consortium (HREC).
Bohdan Klid is assistant director of the Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta. He has published articles on Ukrainian history, politics, and music.
Alexander J. Motyl, professor of political science at Rutgers University, is a specialist on Ukraine, Russia, and the USSR. He has written six scholarly books and six novels.
The book is available from CIUS Press for $34.95 (paper) and $74.95 (cloth). Outside Canada, prices are in US dollars. Orders can be placed online by credit card via a secure Internet connection at www.ciuspress.com, by e-mail (cius@ualberta.ca), by telephone
(780-492-2973) or fax (780-492-4967), or by mail: CIUS Press, 4-30 Athabasca Hall, University of Alberta, Edmonton, AB, Canada T6G 2H8.
Photo: Cover of the book.
——————————
Повідомлення для преси
Особа для зв’язку: Микола Сорока ДЛЯ НЕГАЙНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Телефон: (780) 492-6847
E-адреса: msoroka@ualberta.ca
Хрестоматія з Голодомору:
джерело вивчення голоду в Україні 1932–33 рр.
28 листопада 2012 — З нагоди вісімдесятої річниці голоду-геноциду в Україні 1932–33 рр. Видавництво КІУСу видало «The Holodomor Reader» [Хрестоматія з Голодомору] — перший вичерпний збірник джерельних матеріялів англійською мовою про цю трагедію українського народу. Дана хрестоматія стане настільною книгою для вчителів, студентів та всіх, хто цікавиться історією Радянського Союзу, сталінізму, України й геноциду. Уклали, зредаґували і написали вступ Богдан Клід і Олександер Мотиль. Книга містить хрестоматійну підбірку матеріялів про Голодомор, багато з яких були перекладені спеціяльно для цього видання. Вона складається з шести розділів: наука; правова оцінка, висновки і резолюції; свідчення очевидців і спогади; свідчення постраждалих та їхні спогади, щоденники й листування; документи; література про Голодомор. Кожен розділ починається із вступних зауваг до його змісту. Також подано бібліографічний опис та мапу інтенсивности голоду по реґіонах.
Укладачі хрестоматії при укладанні матеріялів мали три головні цілі.
По-перше, представити широку картину Голодомору на основі великої кількости і різноманітности джерел і літератури. По-друге, подати читачам контекст і наслідки цього геноциду та показати його сприйняття міжнародньою громадськістю поза межами Радянської України. По-третє, виявити національні ознаки і наслідки голоду та пов’язаність із явищем націоналізму і національним питанням у Радянському Союзі. Саме третій аспект, який значною мірою був знехтуваний у західній науці, чіткіше виявляє геноцидний характер Голодомору.
Нова книга вийшла за фінансової підтримки з маєтку Едварда Бродацького (Лондон, Англія) та щойно утвореного Консорціюму з вивчення Голодомору.
Богдан Клід — асистент директора Канадського інституту українських студій Альбертського університету, автор статтей про українську історію, музику й політику.
Олександер Мотиль — професор політології Ратґерського університету, знавець України, Росії та СРСР, автор шести наукових книг та шести романів.
Хрестоматія наявна у Видавництві КІУСу за 34.95 дол. (м’яка палітурка) та 74.95 (тверда палітурка). Поза межами Канади ціни в долярах США.
Замовлення можна зробити кредитною карткою через захищену електронну систему (www.ciuspress.com), e-поштою (cius@ualberta.ca), телефоном (780/492-2973), факсом (780/492-4967) або поштою: CIUS Press, 4-30 Pembina Hall, University of Alberta, Edmonton, AB, Canada T6G 2H8.
Фото: Палітурка нового видання.
——————————
The Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS) is a leading centre of Ukrainian studies outside Ukraine that conducts research and scholarship in Ukrainian and Ukrainian-Canadian studies. If you would like more information on the Institute, please visit our website atwww.cius.ca or contact Dr. Bohdan Klid at (780) 492-2972; cius@ualberta.ca.
Канадський інститут українських студій (КІУС) — провідний осередок українознавчих студій поза межами України, покликаний розвивати науково-дослідну роботу з української та українсько-канадської тематики. Щоб отримати детальнішу інформацію, просимо відвідати наш веб-сайт www.cius.ca або зв’язатися з д-ром Богданом Клідом (780) 492-2972; cius@ualberta.ca.
